ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів). Застосовується під час підготовки як у середніх загальноосвітніх школах і ЗВО, так і в бізнес-школах. Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія у процесі роботи, надання студентам можливості самостійного освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі дослідницької діяльності. Дає змогу навчатися на відстані, за допомогою диспутів експертів із кількох країн, за відсутності викладача. Основну роль у здійсненні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології.
Короткий екскурс в історію дистанційного навчання
У Європі в кінці XVIII століття, з появою регулярного і доступного поштового зв'язку, виникло «кореспондентське навчання». Історично дистанційне навчання скоріш за все у 1840 році, коли Ісаак Пітман запропонував навчання через поштовий зв'язок для студентів Англії. У 1856 році Чарльз Тюссе та Густав Лангеншейдт розпочали викладання мови заочною формою у Німеччині. Учні поштою отримували навчальні матеріали, листувалися з педагогами та здавали іспити довіреній особі або підтверджували рівень здобутої освіти у вигляді наукової роботи.
Кінець XIX століття характеризується бурхливим технологічним зростанням, наявністю телеграфу і телефону. Але достовірних фактів про їх використання в навчанні немає. У той же час триває епоха «кореспондентського навчання», велика кількість освітніх закладів у всьому світі вели і ведуть його до сих пір.
Поява радіо і телебачення внесло зміни в дистанційні методи навчання. Це був значний прорив, аудиторія навчання зросла в сотні разів. Стали популярними навчальні телепередачі, які йшли, починаючи з 1950-х років. Однак у телебачення та радіо був істотний недолік — не було можливості забезпечити учня зворотнім зв'язком у реальному часі.
У 1969 році у Великій Британії було відкрито університет дистанційної освіти — Відкритий університет. Він був так названий, щоб показати його доступність за відносно невелику ціну та відсутність потреби часто відвідувати аудиторні заняття.
Інші відомі університети того періоду з програмами дистанційного навчання: Університет Південної Африки (статус закладу дистанційної освіти з 1946-го), Гаґенський заочний університет (Німеччина, засновано у 1974-му), INTEC-коледж (Кейптаун, ПАР з 1972-го як філіал ICS - International Correspondence Schools), Національний університет дистанційної освіти (Іспанія, рік заснування 1972), Національний технологічний університет (США, рік заснування 1984, реалізовані програми дистанційної освіти за інженерними спеціальностями).
Наприкінці 1980-х поява персональних комп'ютерів дала новий поштовх, пов'язаний зі спрощенням та автоматизацією процесу навчання. Комп'ютерні навчальні програми з'явились на перших комп'ютерах у формі ігор.
У XXI столітті доступність комп'ютерів та Інтернету роблять поширення дистанційного навчання ще простішим і швидшим. Інтернет став величезним проривом, значно більшим, ніж радіо і телебачення. З'явилася можливість спілкуватися і отримувати зворотний зв'язок від будь-якого учня, де б він не знаходився. Поширення «швидкого інтернету» дало можливість використовувати «онлайн» семінари (вебінари) для навчання.
В Україні датою офіційного початку запровадження дистанційного навчання можна вважати 21 січня 2004 року, коли наказом № 40 Міністерства освіти і науки України було затверджено «Положення про дистанційне навчання», яке поклало початок запровадженню нових технологій у галузі освіти.
Одним з перших великих центрів дистанційного навчання, що поширював свої матеріали через мережу інтернет стала Хан-Академія. ЇЇ автор Салман Хан почав викладати у вільний доступ в мережі власні відео-уроки, що створював для своєї кузени. Згодом, коли уроки отримали неабияку популярність і мільйони переглядів в мережі YouTubeХан створив окремий навчальний центр.
В Україні є декілька прикладів великих навчальних центрів з дистанційною формою навчання, що спеціалізуються на підготовці учнів до ЗНО та університетських курсах. Одним з найбільших є Prometheus — проект масових відкритих онлайн-курсів.
У 2007 році була відкрита перша в Україні державна Міжнародна українська школа, яка дає можливість учням, які проживають за межами України, здобути початкову, базову та повну середню освіту і офіційні документи державного зразка, які підтверджують освітні рівні, здобуті як дистанційно, так і екстерном. Окрім цього, в Україні функціонують декілька приватних шкіл із дистанційною формою навчання та екстернатом, у яких можуть навчатися і ті діти, які проживають в Україні, але через певні обставини не мають змоги відвідувати звичайні школи.
ІНОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІЦЕЮ
Сьогодення об’єктивно вимагає активізації пошуку перспективних інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток і саморозвиток особистості.
Адміністрація ліцею сприяє застосуванню у закладі експериментальних проектів, інноваційних технологій, форм і методів,
Перед професійно-технічними навчальними закладами державою поставлено конкретні завдання про підготовку висококваліфікованих фахівців, працевлаштування випускників, зміцнення, оновлення матеріально технічної бази навчального закладу сучасним обладнанням, устаткуванням та іншою технікою, впровадження нових педагогічних та виробничих технологій у навчальний процес.
В умовах практичної реалізації завдань оновлення змісту професійно – технічної освіти важливого значення набуває організація систематичної роботи з підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників, впровадження у освітній процес сучасних інноваційних технологій.
Не можна навчити молодь інноваційним технологіям, не маючи підготовленого педагога.
Пріоритетним напрямом навчального закладу стали:
- професійна адаптація майбутніх фахівців;
- формування професійної компетенції педагогічних працівників;
- створення інноваційного навчального середовища;
- впровадження в освітній процесс сучасних педагогічних і виробничих технологій.
Практика показує, що джерела саморозвитку навчального закладу знаходяться у творчості педагогів, їх професійній майстерності, усвідомленні тих завдань, які стоять перед навчальним закладом.
Як орієнтувати педагога до інноваційної діяльності?
Чи у кожного педагогічного працівника є цей інноваційний потенціал.
Одним із найважливіших чинників, який стимулює зростання фахової майстерності педагогів, допомагає народженню власного педагогічного почерку, бажання працювати по - новому, впроваджувати у навчальний процес передові методи праці.
Керування інноваційною діяльністю здійснюється через методичну роботу, складовими якої є: інформаційне забезпечення, облік і систематизація інноваційної діяльності, (розробка проектів, створення методичних розробок, рекомендацій, навчальних посібників, публікацій, розробка системи контролю за ходом і результатами впровадження інноваційних та виробничих технологій).
Якісно підготувати робітника-універсала зможе педагогічний працівник, який має високу робітничу кваліфікацію, обізнаний з новітніми виробничими технологіями і вміло використовує їх у навчально-виробничому процесі.
А тому головним завданням методичної служби є оновлення, поглиблення знань у професійній, науково - технологічних сферах через ознайомлення з сучасними технологіями виробництва, освоєння прогресивних методів, засобів і технологій навчання, сучасними методами викладання шляхом індивідуальних бесід та інших заходів.
У зв’язку з цим набуває актуальності теоретичне обґрунтування, впровадження в процес професійного навчання майбутніх робітників інноваційних форм і методів навчання і насамперед тих, що передбачають формування в учнів здатностей до діяльнісного оволодіння навчальним матеріалом, основ професійної майстерності.
Інновації - об’єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового - новації. В принципі, будь-яке соціально-економічне нововведення, доки воно не отримало масового, тобто серійного поширення в галузі освіти, праці, виробництва і управління, можна вважати інновацією.
Інновації у педагогічній діяльності розглядаються як нововведення в педагогічній системі, які покращують результати навчально-виховного процесу, формують новий стиль навчання.
Серед інноваційних технологій навчання використовується – дистанційне навчання.
МЕТОДИЧНІ КОМІСІЇ ТА ТВОРЧІ ГРУПИ
Методичні комісії – це традиційна форма колективної роботи, спрямованої на вдосконалення науково-теоретичної й методичної підготовки педагогічного колективу закладу освіти.
Головним змістом роботи методичних комісій Запорізького правобережного професійного ліцей є удосконалення змісту, організації і методики теоретичного і виробничого навчання з метою здійснення органічного зв’язку загальноосвітньої і професійної підготовки учнів.
Методичні комісії створені за циклами дисциплін, які входять до навчального плану ліцею. Їх діяльність багатопланова й різноманітна за змістом, напрямами і формами.
Відповідає за організацію і зміст роботи комісії –голова методичної комісії. Він складає план роботи комісії, який затверджується директором або заступником директора з НВР, проводить засідання методичної комісії, забезпечує виконання її рішень, надає методичну допомогу членам комісії, організовує проведення відкритих уроків, веде протоколи і звітність про роботу комісії тощо.
У 2019/2020 навчальному році в ліцеї працюють чотири методичних комісій:
- Методична комісія педагогічних працівників загальноосвітніх дисциплін, предметів «Фізична культура» та «Захист Вітчизни», під керівництвом викладача іноземної мови Швецової В.С.
- Методична комісія педагогічних працівників комп’ютерних технологій, під керівництвом викладача спецдисциплін Маляревич В.С.
- Методична комісія педагогічних працівників професійно-технічного циклу, під керівництвом викладача Кардіян Т.М.
- Методична комісія класних керівників, під керівництвом викладача Маляревич В.С.
Участь у роботі методичної комісії є професійний обов’язок кожного педагогічного працівника, так як методична комісія створює організаційні умови для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, підвищення їхньої компетентності; залучення педагогів до використання та апробації інноваційних методик, самоосвіти, розвиток творчих можливостей.
На якому б етапі життєвого і професійного шляху не знаходився учитель, він ніколи не зможе вважати свою освіту завершеною, а свою професійну концепцію остаточно сформованою. Поки педагог виконує свої професійні обов'язки, він орієнтується на вимоги, що висуває перед ним суспільство, і зобов'язаний займатися самоосвітою. Вона в свою чергу випливає із внутрішніх ресурсів зростання професійної майстерності вчителя і ґрунтується на бажанні передбачення майбутнього освітнього простору, небайдужості за майбутнє своє і своїх учнів.
Також в ліцеї також працюють творчі групи.
Напрямки методичної роботи з молодими викладачами/майстрами в/н
- Надання молодому фахівцю кваліфікованої, ефективної та своєчасної допомоги в:
- організації навчально-виховного процесу та підвищення фахового рівня відповідно до державного стандарту;
- розробці навчально - програмної документації (навчальних планів, програм тощо);
- доборі матеріалів з питань удосконалення форм і методів навчання та виховання;
- інформуванні щодо сучасної модульно-компетентісної системи освіти;
- Забезпечення, накопичення й систематизація молодим викладачем/майстром навчальної та методичної літератури, інструктивних, нормативних та інших матеріалів та документів, відвідування ліцейської бібліотеки;
- Забезпечення дотримання молодим учителем вимог Закону України «Про мови» (опанування державної мови, виконання орфографічних, пунктуаційних та стилістичних норм під час оформлення шкільної документації;
- Проведення співбесід;
- Оформлення «Педагогічного звіту молодого викладача/майстра» (допустимо в формі презентації та в електронному вигляді на сайті ліцею) з метою аналізу підвищення рівня його професійної та методичної майстерності