Виховання правової культури учнів в сім’ ї.
Батьківський лекторій
Виховання правової культури учнів в сім’ ї. Права дитини.
Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, коли вона, маючи широкі знання, добре працюючи або навчаючись, порушує закони, права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідним чином поводитися не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності.
Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.
Необхідність організації правового виховання учнівської молоді зумовлена розбудовою Української держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян, інтенсивною трансформацією правової системи, необхідністю подолання правової неграмотності.
Соціально-економічна ситуація початку XXI ст. в суспільстві не сприяє формуванню належного морального середовища для виховання дітей і молоді. Несприятливе побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому ґрунті внутрісімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і скорочення позашкільних закладів — все це призводить до збільшення числа дітей і підлітків, поведінка яких виходить за межі моральних і правових норм. Швидко збільшується кількість підлітків, які не вчаться і не працюють. Зростає дитяча злочинність. Поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання.
Мета правового виховання учнів — формування в них правової культури громадянина України, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, рішучої боротьби з порушниками законів.
Прилучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ.
Порівняно з іншими складниками виховання воно має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежні від батьків чи опікунів їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив, їм бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в майбутньому.
Основне завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі.
У 1959 р. було прийнято Декларацію прав дитини. У 1989 році всі прогресивні країни світу ( і Україна ) підписали Конвенцію прав дитини.
Для України вона набула чинності 27 вересня 1991 р. Конвенція складається з преамбули та 54 статей. В Україні у 2001 р. був прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про охорону дитинства», а також Закон України «Про попередження насильства у сім’ї».
Дитиною вважається кожна людська істота від народження до 18 років.
- Усі діти мають право на любов і піклування.
- Усі діти є рівні управах.
- Усі діти мають право на повноцінне харчування.
- Усі діти мають право на освіту.
- Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.
- Усі діти мають право на медичну допомогу.
- Жодна дитина не може бути примусово залучена до праці.
- Жодна дитина не може бути скривджена і зневажена.
- Жодна дитина не може бути жертвою насильства або війни.
- Жодна дитина не може бути об’єктом сексуальної експлуатації.
- Діти мають право вільно висловлюватись.
- Діти мають право на свободу совісті, думки і віросповідання.
- Діти мають право на вільне спілкування.
- Діти мають право на інформацію.
- Особлива турбота про дітей, що не мають сім’ї.
- Особлива турбота про дітей – біженців.
- Особлива турбота про дітей – інвалідів.
- Особлива турбота про дітей, що перебувають у конфлікті з законом.
Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.
Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.
Трьохрічний громадянин має право відвідувати дитячий садок.
Шестирічний громадянин має право:
- відвідувати школу;
- самостійно заключати дрібні побутові угоди.
Десятирічний громадянин:
- дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
- дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або відновлення батьківських прав своїх батьків;
- висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;
- має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
- може вступати в дитячі суспільні об’єднання.
Чотирнадцятирічний громадянин:
- може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
- має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
- має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;
- здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
- може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
- допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
- має право вимагати відміни усиновлення;
- може навчатися водінню мотоцикла;
- має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
- несе карну відповідальність за деякі злочини;
- несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
- може бути виключений зі школи за порушення.
П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).
Шістнадцятирічний громадянин має право:
- отримати паспорт;
- взяти шлюб при наявності поважних причин;
- управляти мопедом при їзді по дорогах;
- навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
- заключати трудовий договір (контракт), робочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;
- підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.
Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).
У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.
У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у дитячому самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в загонах юних інспекторів дорожнього руху, юнацьких добровільних пожежних дружинах, у різних формах природоохоронної роботи.
Залучення школярів до правоохоронної та природоохоронної діяльності в школі та за її межами слід оцінювати з погляду проведення профілактичної роботи з учнівською молоддю і з погляду набуття нею правового досвіду, виховання в неї непримиренного ставлення до негативних явищ життя. Виховані в таких умовах школярі активно протидіятимуть цим явищам.