Психологічна проблема мобінгу в навчальному середовищі

Розбудова системи освіти відбувається у складних соціокультурних умовах та в ситуації загострення негативних явищ в навчальному середовищі. Зокрема, майже в кожному навчальному середовищі існує проблема мобінгу.

Проблема мобінгу, як психологічна, була окреслена ще в 70-80-х роках минулого століття у Швеції, потім в Німеччині, Польщі та інших країнах Європи. Важливим є те, що це слово пов’язане з довготривалим виключенням особистості, здобувача освіти, дитини з групи, класу, колективу. Мобінг — це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. Це довготривале “відторгнення” дитини більшістю членів класу чи групи. Як показують дослідження, актуальним в учнівських колективах стало поняття «мобінгу» (від англ. — натовп, глум й означає психологічний терор, який здійснює група по відношенню до особистості).

Види мобінгу: бойкот,причіпки,кепкування,дезінформація,доносительство,спричинення шкоди здоров'ю,дрібні крадіжки або псування особистих речей.Крім того, в залежності від походження, мобінг поділяють на вертикальний (боссинг) — від керівництва, або відповідно від підлеглих, і горизонтальний — від колег або здобувачів освтіи.

Передумови мобінга з боку жертви:

-конкуренція з вже існуючим авторитетом (через відхилення від психологічних рамок колективу, начальства);

- стиль поведінки, як у жертви (слабкість, жалібність, хлюпкість).

Найчастіше жертвами шкільного насилля стають здобувачі освіти, які мають:

- фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;

-особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;

-особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;

-страх перед школою;

-відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);

-хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення,  дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.

-низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні.

Для здобувачів освіти, які отримали статус відторгнутих, або ізолянтів, характерним є об’єднання в мікрогрупи, які переростають у так звані “групи ризику”. Відсутність корекційного впливу на таких здобувачів освіти, інтеграція даних мікрогруп сприяє формуванню відхилень у поведінці здобувачів освіти, а це впливає на стан правопорушень у навчальному закладі і створює негативний мікроклімат в учнівському колективі. Об’єднуючись між собою, такі здобувачі освіти порушують робочу атмосферу на уроці, викликають негативізм і роздратування у вчителів, висміюють або принижують однокласників, конструктивно налаштованих на навчання.

Сучасні діти про людську жорстокість знають більше, ніж їхні ровесники 20-30 років тому. Причиною цього є демонстрація сцен насильства у ЗМІ. Спостерігається пережите насильство не лише в кіно, а й на власному досвіді, а саме в сім’ях, сценах приниження в класі (бійки, вимагання грошей, психологічний тиск, словесні образи). Причиною мобінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями. Як не прикро, але однією з причин “мобінгу” є й нестабільність сучасної сім’ї (багато дітей живе з одним із батьків, значна частина дітей проживає з родичами або опікунами у зв’язку з виїздом батьків за кордон, існує багато функціонально неспроможних, деструктивних сімей). У зв’язку з цим у дітей в таких сім’ях з’являються емоційні розлади, депресивні стани, агресивність, що значною мірою впливає на взаємовідносини в учнівському колективі.

Мобінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, дезадаптуючи її з усіма витікаючими звідси наслідками, а саме: руйнування або ж затримка формування сфер, в яких здійснюється становлення особистості – діяльності, спілкуванні, самосвідомості.

Наслідки мобінга 

• неадекватне сприйняття власної індивідуальності – занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• неадекватне сприйняття реальності – формування дезадаптаційних захисних психологічних механізмів;
• тривога, стрес, фобії, депресії, неврози, страх;
• відхилення в поведінці – адиктивна, антисоціальна (крайньої формою якої є кримінальна), суїцидальна;
• формування залежностей: алкогольна, тютюнова, наркотична, психологічна і т.д.;
• порушення в комунікативній сфері (крайнім випадком є розлади мовлення) -  страх спілкування з людьми, крайню недовіру до людей, відсторонення від спілкування з колективом (в школі це проявляється у вигляді прогулів).       

Рекомендації учням щодо уникнення мобінгу:

-  Намагайтеся підтримувати стосунки з усіма учасниками колективу.

-  Не розпускайте плітки, а почувши плітку, не переказуйте її іншим.

-  Відстоюйте свою думку, не дозволяйте принижувати себе.

-  Дотримуйте традиції колективу.

-  Беріть участь у спільних колективних заходах.

-  Якщо виникають проблеми у стосунках з однолітками або вчителями, зверніться до дорослих яким ви довіряєте (краще до психолога).

Звертаємося до Вас, не нехтуйте правилами безпеки та бережіть себе

УВАГА!

     Нагадуємо, що ми з Вами працюємо, та спілкуємося в час дії правового режиму воєнного стану використовуючи різні форми комунікації (в онлайн,  офлайн  або в телефонному режимі). Тож під час спілкування кожним з нас неусвідомлено по місцю роботи, проживання або будь де в особистому спілкуванні,  може бути передана інформація про позиції збройних сил України,  об’єкти військового та цивільного значення. Звертаємо Вашу увагу, що надана інформація при спілкуванні з знайомими та незнайомими особами може бути використана ворогом,  нести загрозу захисникам ЗСУ, та Вашому життю.

     Будьте уважні.