ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ВИХОВАТЕЛЯ
1. У гуманістичному суспільстві виховання може бути тільки гуманістичним. Головний принцип такого виховання – налаштувати дитину до виховного процесу, зробити його добровільним помічником в своєму ж вихованні.
2. Спілкування - суть життя людей. Головний метод гуманістичного виховання - дати дитині радість спілкування з нами: радість сумісного пізнання, сумісної праці, гри, відпочинку.
3. Звичайне повсякденне життя і характер взаємин дорослих - це середовище, в якому формується особа людини майбутнього. Тому дуже важливо, щоб наше повсякденне життя, наше спілкування один з одним якомога більше відповідали тому ідеалу, який ми прагнемо вселити в дитину.
4. Віра людини в людей, у власні життєві позиції - це першооснова для повноцінного спілкування між людьми і піднесення особистості. Тому ми зобов'язані розвивати і берегти в дитині віру в нас, в своїх вихователів, віру в своїх товаришів, віру в людей, віру в самого себе.
5. Сучасне цивілізоване суспільство - це суспільство соціальної справедливості. Наш виховний процес повинен бути пронизаний пошаною до кожної дитини, повинен формувати у нього відчуття турботи про товаришів, близьких, про людей взагалі.
6. Людина може проявляти і розвивати в собі всі свої здібності і бути щасливим тільки в такому суспільстві, де він відчуває себе потрібним де його штучно не прославляють і не принижують. Так дитина повинна себе відчувати в суспільстві, в якому вона живе.
7. Дитина - імпульсивна істота, їй важко зрозуміти нас. Це ми, вихователі, зобов'язані розуміти дитину.
8. Виховання - тривалий процес, і тому ми повинні проявляти проникливість, послідовність і терпіння у всіх конкретних випадках вирішення виховних завдань.
9. Вихователями повинні керувати чуйність, доброта душі, любов, ніжність, безпосередність, постійна готовність прийти на допомогу, відчуття співпереживання. Все це повинно поєднуватися з вимогливістю до самого себе і до дитини, з відчуттям відповідальності перед підростаючим поколінням, з турботою про майбутнє Батьківщини.
10. Необхідно рішуче відмовитися від тих методів, що суперечать гуманістичному вихованню і що пригнічують особистість дитини авторитарності, категоричності і таких форм їх прояву, як крик, лайка, насмішка, грубість, загроза, примушення