ДНЗ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ"

«Обери професію по душі і жодного дня у житті не будеш «працювати»,

а будеш радіти життю»

                                                                                                              тел. 708-51-82; 099 -0199067

 

Батьківський лекторій

Виховання правової культури учнів  в сім’ ї. Права дитини.

Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, коли вона, маючи широкі знання, добре працюючи або навчаючись, порушує закони, права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідним чином поводитися не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності. 

Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів. 

Необхідність організації правового виховання учнівської молоді зумовлена розбудовою Української держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян, інтенсивною трансформацією правової системи, необхідністю подолання правової неграмотності. 

Соціально-економічна ситуація початку XXI ст. в суспільстві не сприяє формуванню належного морального середовища для виховання дітей і молоді. Несприятливе побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому ґрунті внутрісімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і скорочення позашкільних закладів — все це призводить до збільшення числа дітей і підлітків, поведінка яких виходить за межі моральних і правових норм. Швидко збільшується кількість підлітків, які не вчаться і не працюють. Зростає дитяча злочинність. Поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання. 

Мета правового виховання учнів — формування в них правової культури громадянина України, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, рішучої боротьби з порушниками законів. 

Прилучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ. 

Порівняно з іншими складниками виховання воно має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежні від батьків чи опікунів їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив, їм бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в майбутньому. 

Основне завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі. 

У 1959 р. було прийнято Декларацію прав дитини. У 1989 році всі прогресивні країни світу ( і Україна ) підписали Конвенцію прав дитини.

Для України вона набула чинності 27 вересня 1991 р. Конвенція складається з преамбули та 54 статей. В Україні у 2001 р. був прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про охорону дитинства», а також Закон України «Про попередження насильства у сім’ї».

Дитиною вважається кожна людська істота від народження до 18 років.

  1. Усі діти мають право на любов і піклування.
  2. Усі діти є рівні управах.
  3. Усі діти мають право на повноцінне харчування.
  4. Усі діти мають право на освіту.
  5. Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.
  6. Усі діти мають право на медичну допомогу.
  7. Жодна дитина не може бути примусово залучена до праці.
  8. Жодна дитина не може бути скривджена і зневажена.
  9. Жодна дитина не може бути жертвою насильства або війни.
  10. Жодна дитина не може бути об’єктом сексуальної експлуатації.
  11. Діти мають право вільно висловлюватись.
  12. Діти мають право на свободу совісті, думки і віросповідання.
  13. Діти мають право на вільне спілкування.
  14. Діти мають право на інформацію.
  15. Особлива турбота про дітей, що не мають сім’ї.
  16. Особлива турбота про дітей – біженців.
  17. Особлива турбота про дітей – інвалідів.
  18. Особлива турбота про дітей, що перебувають у конфлікті з законом.

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин  має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

  • відвідувати школу; 
  • самостійно заключати дрібні побутові угоди. 

Десятирічний громадянин:

  • дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
  • дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків; 
  • висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити; 
  • має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду; 
  • може вступати в дитячі суспільні об’єднання. 

Чотирнадцятирічний громадянин:

  • може вибирати місце проживання (за згодою батьків); 
  • має право за згодою батьків укладати будь-які угоди; 
  • має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією; 
  • здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності; 
  • може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність); 
  • допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
  • має право вимагати відміни усиновлення; 
  • може навчатися водінню мотоцикла; 
  • має право управляти велосипедом під час руху дорогами; 
  • несе карну відповідальність за деякі злочини; 
  • несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду; 
  • може бути виключений зі школи за порушення. 

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

  • отримати паспорт;
  • взяти шлюб при наявності поважних причин; 
  • управляти мопедом при їзді по дорогах; 
  • навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
  • заключати трудовий договір (контракт), робочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин; 
  • підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення. 

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у дитячому самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в загонах юних інспекторів дорожнього руху, юнацьких добровільних пожежних дружинах, у різних формах природоохоронної роботи. 

Залучення школярів до правоохоронної та природоохоронної діяльності в школі та за її межами слід оцінювати з погляду проведення профілактичної роботи з учнівською молоддю і з погляду набуття нею правового досвіду, виховання в неї непримиренного ставлення до негативних явищ життя. Виховані в таких умовах школярі активно протидіятимуть цим явищам.

БЕРЕЖИСЬ – НАРКОТИК!

Незаконний обіг наркотиків останні роки впевнено займають друге місце за поширеністю в Україні серед усіх видів злочинів (зокрема, виходячи зі статистики по кількості засуджених осіб). Більш «популярні» тільки злочини проти власності.

Більше 12 000 осіб щорічно визнаються винним у вчиненні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Левова частка злочинів цього виду складають дії щодо виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобі та психотропних речовин без мети збуту.

За які дії з наркотичними засобами та психотропними речовинами настає відповідальність та покарання?

Стаття 309 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за наступні незаконні дії з наркотиками та психотропами, якщо вони були здійсненні без мети збуту:

1) виробництво (дії щодо виготовлення з використання спеціального обладнання, механізмів, пристроїв, які передбачають можливість їх здійснення у систематичному, постійному, промисловому порядку);

2) виготовлення (будь-які дії, внаслідок яких отримується наркотик чи психотроп, – переробка, змішування, висушування, відокремлення макової соломи чи листків від коноплі, отримання опію з рослин маку, рафінування, екстракція тощо);

3) придбання (будь-які дії, після яких особа набуває наркотик чи психотроп: купівля, знайдення, отримання в результаті обміну, подарунку чи оплати тощо);

4) зберігання (перебування наркотичних засобів чи психотропних речовин у володінні особи незалежно від тривалості такого перебування: тримання при собі в руках, одязі чи сумці, а також зберігання вдома, в гаражі, у іншому приміщенні чи сховищі);

5) перевезення (переміщенні наркотиків з однієї географічної точки в іншу в межах території України з використанням будь-якого виду транспорту: поїзду, автомобіля, автобусу, літака, громадського транспорту тощо);

6) пересилання (переміщення наркотиків в межах України шляхом відправлення поштою, в якості багажу, з використанням кур’єрських служб).

За вказані вище дії, проте здійснені з метою збуту (до якого відноситься не лише продаж, а й, наприклад, безоплатна передача (дарунок) іншій особі) відповідальність передбачена іншою статтею Кримінального кодексу України (ст.307). Покарання за такі дії значно більш суворе.

Окремо слід зазначити, що Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність не лише за зберігання чи збут, а й за інші дії, пов’язані з незаконним обігом вказаних речовин: контрабанду; викрадення; посів або вирощування снотворного маку чи конопель у певній кількості; незаконні дії з прекурсорами; незаконне введення в організм іншої людини; схиляння до вживання; публічне вживання; організацію або утримання місць для незаконного вживання чи виготовлення тощо (ст.ст.305-322 КК).

За які наркотики чи психотропні речовини передбачена відповідальність та покарання?

Кримінальна відповідальність передбачена за обіг:

1) наркотичних засобів (наприклад, канабіс (подрібнена конопля, марихуана), героїн, кокаїн, опій, макова соломка, трамадол, метадон тощо);

2) психотропних речовин (наприклад, ЛСД, мескалін, метамфетамін, фен, інші амфетаміни тощо);

3) аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин (маються на увазі заборонені речовини природного чи синтетичного походження, які не включені до переліку наркотичних засобів і психотропних речовин, проте властивості яких подібні властивостям останніх).

Поняття вказаних речовин в загальній формі описані в Законі України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів». Повний перелік заборонених наркотиків та психотропів затверджено постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 р.

У кожному конкретному випадку для визначення чи є вилучена речовина наркотичним засобом чи психотропом призначається та проводиться відповідна експертиза.

За який розмір (вагу, об’єм) наркотиків чи психотропних речовин передбачена відповідальність та покарання?

 

Кримінальна відповідальність за дії з наркотиками та психотропами настає лише у випадку, коли їх розмір перевищує певне значення (є більшою, ніж «невеликий розмір»).

Для різних речовин ці розміри є індивідуальними і вони визначаються згідно з таблицями, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України №188 від 01.08.2000 р. (для психотропів, для наркотиків

Для прикладу, невеликим розміром (тобто випадком, коли кримінальна відповідальність не настає) для наступних речовин є:

- канабіс (марихуана) – до 5 грам,

- героїн – до 0,005 грам,

- опій ацетильований – до 0,005 грам,

- кокаїн – до 0,02 грам,

- макова соломка - до 50 грам,

- ЛСД - до 0,00001 грам, - метамфетамін(первитин) – до 0,15 грам,

- «екстезі» (МДМА або 3,4-метилендіоксиметамфетамін) – до 0,15 грам.

Слід мати на увазі, що розміри наркотичних засобів рослинного походження, та речовин виготовлених у вигляді витяжок, екстрактів, відварів чи інших рідин, визначаються у перерахунку на суху речовину (тобто значення має не загальний обсяг рідини, а скільки в цій рідині наркотичної речовини). Визначення розміру здійснюється під час проведення експертизи.

Якщо ж розмір вилученого наркотику чи психотропу не перевищує визначеного у вказаних таблицях значення «невеликого розміру», відповідні дії не є злочином, а кваліфікуються як адміністративне правопорушення, за які настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Яке покарання за виготовлення, купівлю та зберігання наркотиків чи психотропних речовин?

Якщо мали місце зберігання та інші дії без мети збуту щодо наркотиків чи психотропів у невеликому розмірі настає адміністративнавідповідальність , яка передбачає накладення штрафу від 340 до 425 гривень (20-25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), громадські роботи від 20 до 60 годин або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

У випадку ж притягнення до кримінальної відповідальності за такі дії може бути призначено покарання від штрафу в розмірі 850 – 1700 гривень (50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) до позбавленням волі на 3 роки.

Частинами другою та третьою статті 309 КК України передбачені більш суворі покарання за такі дії (аж до 5 та 8 років позбавлення волі відповідно), якщо вони були здійсненні повторно; за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчинила злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотиків; якщо предметом таких дій були речовини у великих розмірах, а також, якщо такі дії були вчинені із залученням неповнолітнього або якщо предметом таких дій були речовини в особливо великих розмірах.

Великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів визнається таким згідно з зазначеними вище таблицями, затвердженими наказом МОЗ (наприклад, для канабісу (подрібнена конопля або марихуана) великим розміром вважається розмір від 0,5 до 2,5 кг., а особливо великим – більше 2,5 кг.).

Як до кримінальної, так і до адміністративної відповідальності за вказані дії може бути притягнуто особу, якій виповнилося 16 років.

Top
We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…