1. Закон України «Про освіту»:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page

2. Закон України «Про професійно-технічну освіту»:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80

3. Постанова КМУ від 11.09.2007 № 1117 «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах»:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1117-2007-%D0%BF

4. Постанова КМУ від 23.11.2011 № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій»:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF

5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 №419 «Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах» із змінами внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і № 731 від 05.08.2008, № 1019 від 10.11.2008,  № 746 від 10.07.2015:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06

6. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти України від 31.12.98 №201/469 «Про Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам,  які  здобувають професійно-технічну освіту»:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0124-99

7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2010 №947 «Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у Професійно-технічних навчальних закладах»:

http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/367-

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 №59 «Про затвердження Інструкцій з ведення журналів обліку теоретичного та виробничого навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів»:

http://osvita.ua/legislation/proftech/13702/

Стаття 59. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.

2. Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної (вченої) ради. Умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів визначаються відповідно до частини шостої цієї статті.

Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний (науково-педагогічний) працівник.

3. Педагогічна (вчена) рада закладу освіти на основі пропозицій педагогічних (науково-педагогічних) працівників затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників (з відривом чи без відриву від освітнього процесу).

4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника та враховується під час обрання за конкурсом на посаду науково-педагогічного працівника.

5. Загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається законодавством.

Кошти на підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників отримує заклад освіти, який розподіляє їх за рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти.

Підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника може фінансуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним (науково-педагогічним) працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.

На час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним (науково-педагогічним) працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.

6. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України.